Ремонтна фірма "SITY.PURR"

Як пристрій для комп’ютерної діагностики застосовуються:

• Стаціонарні мотор-тестери – багатофункціональні пристрої всебічної автомобільної діагностики, в яких OBD-II-сканер присутня як мала частина універсальної системи газоаналізу, вимірювання компресії, тиску палива, розрядження у колекторі впускного і багато іншого. Звичайно, коштують такі системи десятки тисяч доларів, тож діагностика з їхньою допомогою — задоволення досить дороге.

• Спеціалізовані дилерські сканери (або так звані універсальні дилерські прилади) — багатофункціональні цифрові пристрої, що є комбінацією мультиметра, осцилографа та мікрокомп’ютера зі спеціалізованою базою на змінному картриджі для конкретної моделі автомобіля. Вартість таких пристроїв – близько 2000-3000 дол. без картриджа і кабелів-перехідників під різні моделі автомобілів (картриджі самі по собі коштують близько 500 дол. і до того ж мають вузьку спеціалізацію з марки, моделі та модифікації того чи іншого автомобіля).

• Комп’ютерні тестові системи, які є звичайним персональним комп’ютером, ноутбуком або кишеньковим комп’ютером довільної конфігурації з відповідним програмним забезпеченням і спеціальним кабелем OBD-II — RS-232. У такому з’єднувальному кабелі стоїть програмований мікроконтролер з зашитими протоколами обміну, тому безпосередньо з’єднати систему OBD-II з комп’ютером вам не вдасться. Вартість програмного забезпечення разом із кабелем для послідовного порту – близько 500-1000 дол.

Комп’ютерна тестова система є гнучкою з усіх перерахованих. Вона дозволяє зчитувати коди OBD-II і потоки даних у реальному часі та представляти їх в інтуїтивно зрозумілому вигляді, тобто не в чисельній формі, а у вигляді опису можливих несправностей, у вигляді таблиць, а також у графічному вигляді, у тому числі у формі багатопараметричних графіків. За допомогою такої системи можна проводити і віртуальні тести: змінювати вручну один із параметрів і дивитися, що відбуватиметься з іншими. У цьому реальному часі ведеться протокол, необхідний детального аналізу перехідних процесів. Такі протоколи зручно зберігати в log-файлах за датами, що може стати в нагоді для ведення планової діагностики: можна поступово накопичувати «історію мотора» і своєчасно виявляти ймовірні проблеми. Всі дані можна роздрукувати у зручній для читання формі, зберегти у форматі MS Excel та залишити резервну копію на зовнішньому носії.

Оскільки для повної та всебічної діагностики автомобіля потрібно дослідження різних параметрів у робочих режимах (тобто у русі), то найбільш зручними є системи на базі мініатюрних кишенькових комп’ютерів. Крім того, такі пристрої можна буде використовувати як бортові комп’ютери для обліку витрати палива, визначення часу розгону, вимірювання потужності автомобіля і т.д. При цьому системи на базі кишенькових комп’ютерів обійдуться значно дешевше.

В принципі, існує багато програм для комп’ютерної діагностики автомобіля для настільного комп’ютера чи ноутбука. Як правило, всі вони продаються разом із відповідним адаптером. Є серед них і вітчизняні розробки (багато з яких навіть сильно просунулися у «поліпшенні» виробів вітчизняного автопрому). Але докладно ми розглянемо лише найкраще на наш погляд рішення — систему з урахуванням Palm-комп’ютерів Auterra ODB II Scan Tool (www.auterraweb.com). По-перше, воно найбільш зручне та якісне (особливо порівняно з вітчизняними виробами), по-друге – досить універсальне, а по-третє – відносно дешеве (навіть порівняно з вітчизняними).

Насамперед поговоримо про ціну. Сам ODB-II-адаптер із програмним забезпеченням, кабелем для під’єднання до OBD-роз’єму автомобіля та кабелем для COM-порту кишенькового комп’ютера компанія Auterra продає за 220 дол. (врахуйте, що тільки кабель для послідовного порту наладонника коштує 20 дол.), а найдешевший Palm коштує близько 100 дол. (набагато дешевше, ніж ноутбук).

Всі оновлення ПЗ та бази по різних автомобілях можна завантажити через Інтернет, що перевірено та підтверджено на практиці: ПЗ регулярно оновлюється. Auterra стверджує, що підтримує всі автомобілі, зроблені для Америки та випущені з 1996 року, всі європейські автомобілі з 2000 року та багато автомобілів для азіатських ринків. Однак тут все не так безхмарно. Природно, з автомобілями для американського ринку проблем у нас не виникло — програма працювала з будь-якими, навіть випусками 1994-95 років (тобто скрізь, де вдалося виявити роз’єм OBD-II сканер на базі Palm, підключався і чудово працював). З європейцями все виявилося складніше: нові машини сканер «брав», а старі (до 2000 року, навіть із декларованим OBD-II та відповідним роз’ємом) — відмовлявся. Що, втім, не є підставою для пред’явлення претензій, адже остаточний перехід європейців на OBD-II декларовано лише з 2000 року.